Home

Article Search

Diversity and renewal of tropical elasmobranchs around the Middle Eocene Climatic Optimum (MECO) in North Africa: New data from the lagoonal deposits of Djebel el Kébar, Central Tunisia

Sylvain Adnet, Laurent Marivaux, Henri Cappetta, Anne-Lise Charruault, El Mabrouk Essid, Suzanne Jiquel, Hayet Khayati Ammar, Bernard Marandat, Wissem Marzougui, Gilles Merzeraud, Rim Temani, Monique Vianey-Liaud, and Rodolphe Tabuce

Plain Language Abstract

Thousands of teeth of lagoonal sharks and rays dated to the middle Bartonian in marine Tunisian shelf sediments highlight the marine elasmobranch reneweal around the global warming of MECO event. The elasmobranch fauna, characterized by 10 new taxa, shows a distinct faunal association compared to those recovered in the older deposits along the Tethysian coast. By this, the faunal association from Tunisia prefigures the elasmobranch communities that today frequent the tropical marine realm, with an unambiguous rise of Carcharhinids replacing Lamniforms.

Resumen en Español

Diversidad y renovación de elasmobranquios tropicales alrededor del Óptimo Climático del Eoceno Medio en el norte de África: nueva información proveniente de depósitos de lagoon de Djebel el Kébar, Túnez central

A partir de un muestreo de roca total de un horizonte de arenisca glauconítica endurecida de Djebel el Kébar, Túnez central, se obtuvo una asociación moderadamente diversificada de elasmobranquios (tiburones y rayas) que data del Eoceno Medio tardío (Bartonian medio). Aquí se describen 10 nuevos taxones (nueve especies nuevas y tres géneros nuevos) de una diversidad total de 33 especies. Estos taxones nuevos resaltan el incremento de linajes de depredadores medianos a grandes de los mares modernos en zonas cercanas a la costa y llenan un vacío sustancial en el registro fósil esporádico del Eoceno Medio tardío. La comparación de esta asociación con otras faunas del Eoceno Medio-Tardío del Tetis indica que esta fauna tunecina comparte más similitudes con las asociaciones del Eoceno Tardío que con las del Eoceno Medio temprano. Esto sugiere que el gran cambio observado en las comunidades de elasmobranquios tropicales del Eoceno Tardío, con por ejemplo la aparición de grandes carcarrínidos reemplazando a los lamniformes, empezó durante el Eoceno Medio tardío. Esta variación biótica podría estar relacionada a las condiciones templadas registradas ca. 41 Ma, conocidas como el Óptimo Climático del Eoceno Medio (Middle Eocene Climatic Optimum, MECO), que se caracterizó por un aumento corto de temperatura de todas las aguas marinas.

Palabras clave: Bartoniano; recambio faunístico; especies nuevas; géneros nuevos; elasmobranquios

Traducción: Diana Elizabeth Fernández

Résumé en Français

In progress

Translator: Antoine Souron

Deutsche Zusammenfassung

Vielfalt und Erneuerung der tropischen Elasmobranchier um das mitteleozäne Klimaoptimum (MECO) in Nordafrika: Neue Daten aus den Lagunenablagerungen von Djebel el Kébar, Zentraltunesien

Eine Massenbeprobung eines gehärteten glaukonischen Sandsteinhorizonts von Djebel el Kébar, Zentraltunesien, ergab eine mäßig diversifizierte Fauna von Elasmobranchiern (Haie und Rochen) aus dem späten Mittleren Eozän (mittleres Bartonium). Es werden hier zehn neue Taxa (neun neue Arten und drei neue Gattungen) aus insgesamt 33 Arten beschrieben. Diese neuen Taxa verdeutlichen die Zunahme mittelgroßer Prädatoren in modernen küstennahen Meeren und füllen eine wesentliche Lücke im sporadischen Fossilbericht des späten Mittleren Eozäns. Vergleiche dieser Fauna mit anderen Faunen des Mittleren bis Oberen Eozän aus der Tethys-Meerenge deuten darauf hin, dass diese tunesische Fauna mehr Ähnlichkeit mit Faunen aus dem Oberen Eozän aufweist als mit denen des frühen Mittleren Eozän. Dies deutet darauf hin, dass die obereozäne große Verschiebung in den tropischen Elasmobranchier-Gemeinschaften wie das Auftreten großer Carcharhiniden, die die Lamniformen ersetzten, in Wirklichkeit schon im späten Mittleren Eozän begann. Eine solche Veränderung der Fauna könnte mit den warmen Bedingungen vor ca. 41 Ma zusammenhängen, bekannt als Klimaoptimum des Mittleren Eozäns (MECO), das durch einen kurzen Temperaturanstieg aller Meere gekennzeichnet war.

Schlüsselwörter: Bartonium; Faunenwechsel; neue Arten; neue Gattungen; Elasmobranchier

Translator: Eva Gebauer

Arabic

Translator: Ashraf M.T. Elewa

Polski

Zróżnicowanie i odnowienie tropikalnych spodoustych w trakcie środkowoeoceńskiego optimum klimatycznego w Północnej Afryce: nowe dane z utworów lagunowych Djebel el Kébar, środkowa Tunezja

Próbki pochodzące ze zlityfikowanego horyzontu piaskowca glaukonitowego z Djebel el Kébar w środkowej Tunezji dostarczyły danych o średniozróżnicowanym zespole spodoustych (rekinów i płaszczek) datowanym na późny środkowy eocen (środkowy barton). W niniejszej pracy opisano 10 nowych taksonów (9 nowych gatunków i 3 nowe rodzaje) z zespołu składającego się w sumie z 33 gatunków. Nowe taksony uwydatniają pojawienie się linii rodowych średniej wielkości drapieżników we współczesnych morzach przybrzeżnych i wypełniają istotną lukę w rzadkim zapisie kopalnym późnego środkowego eocenu. Porównania badanego zespołu z innymi tetydzkimi faunami środkowego i późnego eocenu wskazują, że fauna z Tunezji wykazuje większe podobieństwa z zespołami późnego eocenu niż wczesnego środkowego eocenu. Sugeruje to, że główna zmiana obserwowana w późnoeoceńskich populacjach tropikalnych spodoustych, na przykład pojawienie się wielkich żarłaczowatych w miejsce lamnokształtnych, rozpoczęła się w późnym środkowym eocenie. Zmiana ta mogła być związana z okresowym wzrostem temperatury notowanym ok. 41 Ma, znanym jako środkowoeoceńskie optimum klimatyczne (MECO) i charakteryzującym się krótkotrwałym wzrostem temperatury wód morskich.

Słowa kluczowe: barton; wymiana fauny; nowe gatunki; nowe rodzaje; spodouste

Translator:  Anna Żylińska

Russian

Разнообразие тропических эласмобранхий во время Среднеэоценового Климатического Оптимума (MECO) в Северной Африке: Новые данные из лагунных отложений Джебель-эль-Кебар, Центральный Тунис

В результате массового отбора проб из толщи глауконитового песчаника в Джебель-эль-Кебар, Центральный Тунис, был получены остатки, принадлежащие разнообразным эласмобранхиях (акулам и скатам), датируемые концом среднего эоцена (средним бартоном). Здесь описано 10 новых таксонов (девять новых видов и три новых рода) из общего разнообразия, представленного 33 видами. Эти новые таксоны свидетельствуют о расцвете линий среднего и крупного размерного класса в современных прибрежных морях и заполняют существенный пробел в палеонтологической летописи конца среднего эоцена. Сравнение этого сообщества с другими фаунами среднего и позднего эоцена в пределах Тетиса показывают, что тунисская фауна имеет больше сходства с поздне-, чем с раннеэоценовыми комплексами. Это говорит о том, что основной сдвиг, наблюдаемый в сообществах тропических эласмобранхий из позднего эоцена, например, появление крупных кархаринид, заменивших сельдевых акул, начался в конце среднего эоцена. Такой биотический сдвиг мог быть связан с теплыми условиями около 41 млн. лет назад, характерными для так называемого Среднеэоценового климатического оптимума (MECO). Этот период характеризовался краткосрочным повышением температуры всех морских вод.

Ключевые слова: бартон; ротация фауны; новые виды; новые роды; эласмобранхии.

Translator: Oleksandr Kovalchuk

Ukrainian

Різноманіття тропічних еласмобранхій під час Середньоеоценового Кліматичного Оптимуму (MECO) у Північній Африці: Нові відомості з лагунних відкладів Джебель-ель-Кебар, Центральний Туніс

В результаті масового відбору проб із товщі глауконітового пісковику в Джебель-ель-Кебар, Центральний Туніс, були отримані рештки різноманітних еласмобранхій (акул і скатів), датовані кінцем середнього еоцену (середнім бартоном). Тут описано 10 нових таксонів (дев’ять нових видів і три нових роди) із загального різноманіття, представленого 33 видами. Ці нові таксони свідчать про розквіт ліній середнього і великого розмірного класу в сучасних прибережних морях і заповнюють суттєву прогалину в палеонтологічному літописі кінця середнього еоцену. Порівняння цього угруповання з іншими фаунами середнього і пізнього еоцену в межах Тетісу показують, що туніська фауна має більше схожості з пізньо-, ніж з ранньоеоценовими комплексами. Це говорить про те, що основний зрушення, що спостерігається в угрупованнях тропічних еласмобранхій з пізнього еоцену, наприклад, поява великих кархарінід, які витіснили оселедцевих акул, припало на кінець середнього еоцену. Такий біотичний зсув міг бути пов’язаний із теплими умовами близько 41 млн. років тому, характерними для так званого Середньоеоценового кліматичного оптимуму (MECO). Цей період характеризувався короткостроковим підвищенням температури всіх морських вод.

Ключові слова: бартон; ротація фауни; нові види; нові роди; еласмобранхії.

Translator: Oleksandr Kovalchuk

logo smallPalaeontologia Electronica
Webmaster
1998–2020
23 years of electronic palaeontology

PE is archived by CLOCKSS and LOCKSS programs.