Home

Article Search

Eocene planktonic foraminifera from the north Eastern Desert, Egypt: Biostratigraphic, paleoenvironmental and sequence stratigraphy implications

Yasser Salama, Mostafa Sayed, Shaban Saber, and Ibrahim Abd El-Gaied

Plain Language Abstract

The Eocene marine sediments of the Egypt platform contain many planktonic foraminifera species. The marine foraminifera live on or within the sediments called benthic, and the foraminifera that float in the water column termed planktonic. Thus, the ratio between the planktonic and benthic foraminifera used in determining the paleobathymetry to reconstruct the sea level changes. Our study uses the identified foraminiferal species to determine the age, biostratigraphy and the paleoenvironment that allowed us to compare the Eocene successions in Egypt to those of nearby countries. The lithology and the planktonic/benthic ratio were used to determine the paleoenvironment and sea level changes.

Resumen en Español

Foraminíferos planctónicos eocenos del norte del Desierto Oriental, Egipto: implicaciones bioestratigráficas, paleoambientales y de estratigrafía secuencial 

La sucesión del Eoceno en Beni Suef - El distrito de El Zaafarana en la zona norte del Desierto Oriental es rica en asociaciones de foraminíferos planctónicos. Los principales objetivos de este trabajo son utilizar los foraminíferos planctónicos para reconocer la bioestratigrafía de la sucesión del Eoceno Medio-Superior en el área de estudio. Setenta especies de foraminíferos planctónicos pertenecientes a 20 géneros y siete familias se identifican en las formaciones eocenas de El Fashn y Beni Suef. Se reconocen tres biozonas de foraminíferos planctónicos. Estos son de mayor a menor: Zona de Morozovelloides crassatus (Eoceno medio tardío) que se registra en la Formación El Fashn; la Zona Globigerinatheka semiinvoluta (finales del Eoceno medio - Eoceno superior); y la Zona Globigerinatheka index (edad Eoceno superior) que se registran en la Formación Beni Suef mientras que la Formación Maadi aparentemente es estéril en foraminíferos planctónicos. Estas zonas están correlacionadas con las de áreas cercanas en Egipto y las regiones mediterráneas. El límite del Eoceno Medio / Superior (Bartoniano / Priaboniano) se analiza aquí en detalle. El porcentaje de foraminíferos planctónicos en el contenido total de foraminíferos (P%) apunta a un cambio en la profundidad del agua. Hubo una disminución significativa en la proporción de foraminíferos planctónicos / bentónicos desde la Formación El Fashn del Eoceno medio tardío hasta la Formación Maadi del Eoceno superior en Beni Suef - Distrito El Zaafarana. Este cambio de proporción soporta un aumento superficial en la paleoprofundidad. Con base en la litología, la relación planctónica / bentónica y la profundidad del agua obtenida, la sucesión del Eoceno estudiada podría subdividirse en cuatro secuencias deposicionales. Estas secuencias concuerdan con el nivel del mar eustático global y las secuencias depositacionales en áreas cercanas.

Palabras clave: Foraminíferos; Eoceno; bioestratigrafía; Egipto

Traducción: Francesco Gascó (Grupo de Biología Evolutiva, UNED y Sociedad Española de Paleontología) 

Résumé en Français

In progress

Translator: Antoine Souron

Deutsche Zusammenfassung

In progress

Translator: Eva Gebauer

Arabic

المثقبات العالقة من الأيوسين فى شمال الصحراء الشرقية ، مصر: اثرها فى الطبقات الحيوية, البيئة القديمة و التتابعات الطبقية

إن تتابعات الأيوسين  في شمال الصحراء الشرقية غنية بتجمعات المثقبات العالقة. تتمثل الأهداف الرئيسية لهذا العمل في استخدام المثقبات العالقة  للتعرف على الطباقية الحيوية لتعاقب الإيوسين الأوسط العلوي في منطقة الدراسة. تم التعرف على سبعين نوعا من المثقبات العالقة تنتمي إلى 20 جنسا وسبع فصائل. تم التعرف على ثلاث نطاقات حيوية باستخدام المثقبات العالقة. هذه النطاقات يمكن مضاهاتها بتلك الموجودة في المناطق المجاورة في مصر ومناطق البحر الأبيض المتوسط. تمت مناقشة حدود الإيوسين الاوسط / الاعلي (بارتونيان / بريابونيان) هنا بالتفصيل. تشير النسبة المئوية من المثقبات العالقة في المحتوى  الكلي إلى تغير في عمق الماء. كان هناك انخفاض  في نسبة المثقبات العالقة فى مكون الفشن الى مكون المعادي. استنادًا إلى نوعية الصخر ونسبة المثقبات العالقة / القاعية وعمق الماء الذي تم الحصول عليه ، يمكن تقسيم تتابع الأيوسين المدروس إلى أربعة تتابعات ترسيبية. تتوافق هذه التسلسلات مع مستوى سطح البحر العالمي والتتابعات الترسيبية في المناطق المجاورة.

الكلمات الدليلية:  الأيوسين, المثقبات, الطبقات الحيوية. مصر

Translator: Authors

Polski

Otwornice planktoniczne z eocenu z północno-wschodniej pustyni w Egipcie: implikacje biostratygraficzne, paleośrodowiskowe i stratygraficzne.

Sukcesja eocenu w dystrykcie Beni Suef - El Zaafarana na północno-wschodniej pustyni jest bogata w zbiorowiska otwornic planktonicznych. Głównym celem pracy jest wykorzystanie otwornic planktonicznych do rozpoznania biostratygrafii w sukcesji środkowo-górnego eocenu na badanym obszarze. W eoceńskich formacjach El Fashn i Beni Suef zidentyfikowano siedemdziesiąt planktonicznych gatunków otwornic należących do 20 rodzajów i siedmiu rodzin. Rozpoznano trzy biozony otwornic planktonicznych. Są to, od starszego do młodszego, Zona Morozovelloides crassatus (późny środkowy eocen), która występuje w formacji El Fashn, Zona Globigerinatheka semiinvoluta (ostatni środkowy - późny eocen) i Zona Globigerinatheka index (późny eocen), które odnotowano z formacji Beni Suef, podczas gdy formacja Maadi jest pozbawiona otwornic planktonicznych. Strefy te są skorelowane z pobliskimi obszarami Egiptu i regionów śródziemnomorskich. Szczegółowo omówiono tutaj granicę środkowego/górnego eocenu (Bartonian/Priabonian). Procent otwornic planktonowych w całkowitej zawartości otwornic (P%) wskazuje na zmianę głębokości wody. Nastąpił znaczny spadek proporcji otwornic planktonicznych/bentonicznych od późnego środkowego eocenu formacji El Fashn do późnoeoceńskiej formacji Maadi w dystrykcie Beni Suef - El Zaafarana. Ta zmiana proporcji przemawia za spłyceniem w paleogłebokościach. Na podstawie litologii, stosunku planktonu do bentosu oraz uzyskanej głębokości wody badaną sukcesję eocenu można było podzielić na cztery sekwencje depozycyjne. Sekwencje te są zgodne z globalnymi wahaniami poziomu morza eustatycznego i sekwencjami depozycyjnymi na pobliskich obszarach.

Słowa kluczowe: Foraminifera; Eocen; biostratygrafia; Egipt

Translator:  Krzysztof Stefaniak 

Russian

Эоценовые планктонные фораминиферы из севера Восточной пустыни, Египет: биостратиграфические, палеоэкологические и стратиграфические выводы

Эоценовая последовательность в районе Бени-Суэф – Эль-Заафарана на севере Восточной пустыни характеризуется наличием разнообразных сообществ планктонных фораминифер. Основные цели данной работы – использование планктонных фораминифер для распознавания биостратиграфии разреза среднего-верхнего эоцена на исследуемой территории. Из эоценовых формаций Эль-Фашн и Бени-Суэф идентифицированы 70 видов планктонных фораминифер, принадлежащих к 20 родам и семи семействам. Выделяются три биозоны планктонных фораминифер (по порядку от более древней к более молодой): зона Morozovelloides crassatus (поздний средний эоцен), отмеченная для свиты Эль-Фашн, зона Globigerinatheka semiinvoluta (конец среднего эоцена – поздний эоцен) и зона Globigerinatheka index (поздний эоцен), отмеченные для свиты Бени Суэф, в то время как формация Маади не содержит планктонных фораминифер. Эти зоны коррелируют с таковыми из соседних областей Египта и Средиземноморья. В статье подробно обсуждается граница среднего/верхнего эоцена (бартон/приабон). Доля планктонных фораминифер в общем содержании фораминифер (P%) указывает на изменение глубины бассейна. Наблюдалось значительное снижение соотношения планктонных/бентосных фораминифер от среднеэоценовой формации Эль-Фашн до позднеэоценовой формации Маади в районе Бени-Суэф – Эль-Заафарана. Такое изменение соотношения свидетельствует о последовательном обмелении. Основываясь на литологии, соотношении планктон/бентос и реконструированной глубине, изученная эоценовая последовательность может быть подразделена на четыре осадочных толщи. Эти данные согласуются с глобальным эвстатическим уровнем моря в близлежащих районах.

Ключевые слова: Foraminifera, эоцен, биостратиграфия, Египет

Translator: Oleksandr Kovalchuk 

Ukrainian

Еоценові планктонні форамініфери з півночі Східної пустелі, Єгипет: біостратиграфічні, палеоекологічні і стратиграфічні висновки

Еоценова послідовність у районі Бені-Суеф – Ель-Заафарана на півночі Східної пустелі характеризується наявністю різноманітних спільнот планктонних форамініфер. Основні цілі даної роботи – використання планктонних форамініфер для з’ясування біостратиграфії розрізу середнього-верхнього еоцену на досліджуваній території. З еоценових формацій Ель-Фашн і Бені-Суеф ідентифіковано 70 видів планктонних форамініфер, що належать до 20 родів і семи родин. Виділяються три біозони планктонних форамініфер (від давнішої до наймолодшої): зона Morozovelloides crassatus (пізній середній еоцен), відзначена для формації Ель-Фашн, зона Globigerinatheka semiinvoluta (кінець середнього еоцену – пізній еоцен) і зона Globigerinatheka index (пізній еоцен), відмічені для формації Бені-Суеф, у той час як формація Мааді не містить планктонних форамініфер. Ці зони корелюють із такими з сусідніх областей Єгипту і Середземномор’я. У статті детально обговорюється межа середнього/верхнього еоцену (бартон/приабон). Частка планктонних форамініфер у загальному вмісті форамініфер (P%) вказує на зміну глибини басейну. Спостерігалося значне зниження співвідношення планктонних/бентосних форамініфер від середньоеоценової формації Ель-Фашн до пізньоеоценової формації Мааді в районі Бені-Суеф – Ель-Заафарана. Така зміна співвідношення свідчить про послідовне обміління басейну. Ґрунтуючись на літології, співвідношенні планктон/бентос і реконструйованій глибині, досліджувана еоценова послідовність може бути підрозділена на чотири осадових товщі. Ці дані узгоджуються із глобальним евстатичним рівнем моря у довколишніх районах.

Ключові слова: Foraminifera, еоцен, біостратиграфія, Єгипет

Translator: Oleksandr Kovalchuk 

Chinese

In progress

Translator: Hongshan Wang

logo smallPalaeontologia Electronica
Webmaster
1998–2021
24 years of electronic palaeontology

PE is archived by CLOCKSS and LOCKSS programs.