Were terror birds the apex continental predators of Antarctica? New findings in the early Eocene of Seymour Island
Plain Language Abstract
The discovery of the remains belonging to carnivorous predatory birds provides an entirely new scenario for reconstructing the Eocene ecosystems of the Antarctic continent. These terror birds-like, constitute the first evidence of apex predators within the continental environments, a niche that was seemingly underoccupied by other terrestrial vertebrates, which were mainly represented by medium to large-sized ungulates and small marsupials during the Eocene.
Resumen en Español
¿Fueron las aves del terror los depredadores continentales principales de la Antártida? Nuevos hallazgos en el Eoceno temprano de la isla Seymour
Dos falanges ungulares atribuidas a aves grandes fueron recolectadas en los niveles del Ypresiense (Eoceno inferior) del Alomiembro Cucullaea (Formación Submeseta). Estos materiales se encontraron en dos localidades cercanas en la isla Seymour, en la Antártida Occidental. La pronunciada curvatura, la robustez considerable en tamaño y la extensión del tubérculo flexor proporcionan evidencia convincente para su clasificación dentro de Cariamiformes. Además, los resultados de análisis cuantitativos respaldan fuertemente esta asignación a Phorusrhacidae o a un ave semejante a formas de Phorusrhacidae como Phorusrhacos longissimus. Estas falanges pertenecían a un depredador grande o incluso gigante, estimado en haber tenido una masa corporal sustancial de alrededor de 100 kg. Es muy probable que esta ave fuera un depredador activo, cazando y alimentándose de pequeños marsupiales y ungulados de tamaño mediano. Este hallazgo cambia fundamentalmente nuestra comprensión de la dinámica en los ecosistemas continentales antárticos durante el Eoceno temprano. Revela que las aves carnívoras grandes asumieron el papel de depredadores principales continentales aparentemente subocupados por mamíferos.
Palabras clave: falange ungular, anatomía, Cariamiformes, Phorusrhacidae, Península Antártica, Ypresiense
Traducción: Francesco Gascó (Grupo de Biología Evolutiva, UNED y Sociedad Española de Paleontología)
Résumé en Français
Les oiseaux-terreurs étaient-ils les superprédateurs de l’Antarctique ? Nouvelles découvertes dans l’Éocène inférieur de l’Île Seymour
Deux phalanges unguales identifiées comme appartenant à de grands oiseaux ont été collecté dans des couches de l’allomembre Cucullaea (Formation Submeseta) de l’Yprésien (Éocène inférieur). Ce matériel a été découvert dans deux localités situées non loin l’une de l’autre sur l’Île Seymour, à l’ouest de l’Antarctique. La courbure prononcée, taille considérable, l’apparente robustesse, et l’extension du tubercule du muscle fléchisseur, sont autant d’indications suggérant une attribution probable aux Cariamiformes. De plus, les résultats d’analyses quantitatives suggèrent fortement une attribution aux Phorusrhacidae ou à un oiseau proche des Phorusrhacidae ressemblant à Phorusrhacos longissimus. Ces phalanges appartenant à un prédateur de grande taille ou géant, de masse corporelle substantielle, aux alentours de 100 kg, il est très probable que cet oiseau fut un prédateur actif, chassant et se nourrissant de petits marsupiaux et ongulés de taille moyenne. Cette découverte modifie considérablement notre vision de la dynamique des écosystèmes continentaux de l’Éocène inférieur d’Antarctique : elle révèle que les gros oiseaux carnivores assumaient un rôle de superprédateurs continentaux, rôle sous-occupé par les mammifères.
Mots-clés : phalange unguale, anatomie, Cariamiformes, Phorusrhacidae, Péninsule Antarctique, Yprésien.
Translator: Denis Audo. Centre de Recherche en Paléontologie - Sorbonne Université
Deutsche Zusammenfassung
Waren Terrorvögel die wichtigsten kontinentalen Raubtiere der Antarktis? Neue Funde aus dem frühen Eozän der Seymour-Insel
Zwei unguale Phalangen, die großen Vögeln zugeordnet werden, wurden in Schichten des Ypresium (frühes Eozän) des Cucullaea Allomember (Submeseta Formation) gesammelt. Diese Materialien wurden in zwei nahe beieinander liegenden Fundorten auf der Seymour-Insel in der Westantarktis gefunden. Die ausgeprägte Krümmung, die beträchtliche Größe und die Ausdehnung der Krallenansätze liefern überzeugende Beweise für ihre Einordnung in die Cariamiformes. Darüber hinaus unterstützen die Ergebnisse quantitativer Analysen die Zuordnung zu den Phorusrhacidae oder einem Phorusrhacidae-ähnlichen Vogel, der Phorusrhacos longissimus ähnelt. Diese Phalangen gehörten zu einem großen oder sogar riesigen Raubvogel, der eine beachtliche Körpermasse von etwa 100 kg gehabt haben dürfte. Es ist sehr wahrscheinlich, dass dieser Vogel ein aktives Raubtier war, das kleine Beuteltiere und mittelgroße Huftiere jagte und fraß. Diese Entdeckung verändert unser Verständnis der Dynamik in den kontinentalen Ökosystemen der Antarktis während des frühen Eozäns grundlegend. Der Fund zeigt, dass große fleischfressende Vögel die Rolle der kontinentalen Spitzenprädatoren übernahmen, die anscheinend von Säugetieren unterbesetzt war.
Schlüsselwörter: ungualer Phalanx, Anatomie, Cariamiformes, Phorusrhacidae, Antarktische Halbinsel, Ypresium
Translator: Eva Gebauer
Arabic
Translator: Ashraf M.T. Elewa
Polski
Czy fororaki były głównymi drapieżnikami kontynentalnymi Antarktydy? Nowe odkrycia we wczesnym eocenie wyspy Seymour
Dwa dystalne paliczki szpony przypisywane dużym ptakom zebrano na poziomach z iprezu (wczesny eocen) Cucullaea Allomember (formacja Submeseta). Materiały te znaleziono w dwóch pobliskich stanowiskach na wyspie Seymour w zachodniej Antarktydzie. Wyraźna krzywizna, znaczna wytrzymałość i rozciągnięcie guzka zginacza dostarczają przekonujących dowodów na ich klasyfikację w obrębie Cariamiformes. Dodatkowo wyniki analiz ilościowych zdecydowanie potwierdzają przypisanie tego gatunku do Phorusrhacidae lub ptaka podobnego do Phorusrhacidae, przypominającego Phorusrhacos longissimus. Te paliczki należały do dużego lub nawet gigantycznego drapieżnika, którego masę ciała szacuje się na około 100 kg. Jest wysoce prawdopodobne, że ptak ten był aktywnym drapieżnikiem, polującym i żerującym na małych torbaczach i kopytnych średniej wielkości. Odkrycie to zasadniczo zmienia nasze rozumienie dynamiki ekosystemów kontynentalnych Antarktyki we wczesnym eocenie. Ujawnia, że duże mięsożerne ptaki przyjęły od ssaków rolę szczytowych drapieżników kontynentu.
Słowa kluczowe: szpony, anatomia, Cariamiformes, Phorusrhacidae, Antarktyda, Ypresian
Translator: Krzysztof Stefaniak
Russian
Были ли устрашающие птицы главными континентальными хищниками Антарктиды? Новые находки в раннем эоцене острова Сеймур
Две когтевые фаланги, принадлежащие крупным птицам былисобраны на ипрских (раннеэоценовых) уровнях Cucullaea Allomember (формация Submeseta). Эти материалы были найдены в двух местах в непосредственной близости на острове Сеймур в Западной Антарктиде. Выраженная кривизна, значительное размерное сходство находок и удлинение бугорка-сгибателя служат убедительным доказательством их принадлежности Cariamiformes. Кроме того, результаты количественного анализа убедительно подтверждают отнесение находок к Phorusrhacidae или птице, похожей на Phorusrhacidae, напоминающей Phorusrhacos longissimus. Эти фаланги принадлежали большому или даже гигантскому хищнику, масса тела которого, по оценкам, составляла около 100 кг. Весьма вероятно, что эта птица была активным хищником, охотившимся и питавшимся мелкими сумчатыми и копытными среднего размера. Это открытие фундаментально меняет наше понимание динамики континентальных экосистем Антарктики в раннем эоцене. Это показывает, что крупные хищные птицы взяли на себя роль высших континентальных хищников, а млекопитающие, видимо занимали подчиненное положение.
Ключевые слова: когтевая фаланга; анатомия; Cariamiformes, Phorusrhacidae; антарктический полуостров; ипрский ярус
Translator: Leonid Voyta
Ukrainian
Чи жахливі птахи були головними континентальними хижаками Антарктиди? Нові знахідки в ранньому еоцені острова Сеймур
Дві кігтьові фаланги, що приписують великим птахам, були знайдені в іпрських (ранньоеоценових) шарах Cucullaea Allomember (формація Submeseta). Ці матеріали походять із двох близько розташованих місцезнаходжень на острові Сеймур у Західній Антарктиці. Виражена кривизна, значні розміри, масивність і подовження горбка-згинача є переконливим доказом їх віднесення до Cariamiformes. Крім того, результати кількісного аналізу переконливо підтверджують належність цих зразків до Phorusrhacidae або морфологічно подібних птахів, що нагадують Phorusrhacos longissimus. Ці фаланги належали великому чи навіть гігантському хижакові, маса тіла якого, за попередніми оцінками, становила близько 100 кг. Цілком імовірно, що цей птах був активним хижаком, що полював і харчувався дрібними сумчастими і копитними середнього розміру. Це відкриття фундаментально змінює наше розуміння динаміки континентальних екосистем Антарктики у ранньому еоцені. Результати дослідження показують, що великі хижі птахи взяли на себе роль головних хижаків континенту, частково населеного ссавцями.
Ключові слова: кігтьова фаланга, анатомія, Cariamiformes, Phorusrhacidae, Антарктичний півострів, іпр
Translator: Oleksandr Kovalchuk
Chinese
In progress
Translator: Hongshan Wang
