Further trimming down the marine heavyweights: Perucetus colossus did not come close to, much less exceed, the tonnage of blue whales, and the latter are not ultra-sized either
Plain Language Abstract
Perucetus colossus is a recently described extinct whale genus from Peru that lived around 39 m.y.a. during the Eocene epoch. Its skeleton, known for its exceptional density and thickness, suggests it may have possessed the heaviest skeleton of any known vertebrate. Initially, based on its extremely massive skeleton, its body weight was estimated to range between 85 and 340 tonnes, challenging the blue whale’s status as the largest sea creature ever. However, such a wide range of body mass estimates lacks precision needed for credibility. To address this, rigorous volumetric models were developed for P. colossus and other large marine mammals, including the first accurate reconstruction of the blue whale. It was determined that Perucetus colossus measured approximately 15-16 m in length and weighed about 35 to 40 tonnes, placing it as a middleweight by modern cetacean standards. This weight estimate is much smaller than that of blue whales, which typically weigh between 100 to 150 tonnes, with very unusual individuals reaching lengths of around 30 m and weights approaching 200 tonnes.
Arabic
in progress
Translator: Ahmed Awad Abdelhady
Chinese
进一步缩减海洋巨兽的重量：Perucetus colossus 的吨位远并不接近蓝鲸，更不用说超过它，而蓝鲸本身也并非真正的超巨型生物
根据骨骼/总质量的比例推算，巨大的古近纪鲸Perucetus colossus的体重估计在85至341吨之间，接近甚至超过蓝鲸（Balaenoptera musculus）。如此大的体重偏差范围缺乏分析所需的精度，因此不具有技术、方法上的科学价值。尽管有足够的材料可以用来构建更加精确的体积模型，但并未生成模型以对其方法进行可靠测试。后续一篇论文将Perucetus的体重缩小至60至70吨，认为这是最可能的估计结果。为了更好地解决这一问题，我们制作了迄今为止最全面的Perucetus及其他大型海洋哺乳类的多视图骨骼轮廓图。其中包括首次对多种大型海洋哺乳动物的精确复原。Perucetus的还原使用了骨骼厚重的厚鲸龙王鲸的比例。通过交叉比较和对该已灭绝鲸类真实体积的模拟，毫无疑问，Perucetusde模式标本并未达到鲸类的重量级水平。15至16米的体长和35至40吨的体重更符合其已知的解剖结构。这一结果被肯定通过对大型厚骨硬化的海洋哺乳类骨骼与总质量关系的重新计算，表明如果操作得当，该方法能够提供有价值的估算结果。尽管最初的体型扩张异常迅速，但鲸类基干类群在完全海洋化后的几百万年内并未激增至巨型鲸鱼般的尺寸。超过50吨的极大体型的进化直到新近纪晚期才出现。有史以来最大的鲸鱼——蓝鲸，其体长可能不会超过约30米，体重也不太可能超过200吨。需要强调的是，将解剖学知识转化为专门的体积模型，仍然是复原灭绝生物质量的最关键方法。
关键词：体重估算，龙王鲸科，鲸目，水排移法，图形二重积分，骨骼还原
Translator: Yanzhe Fu. Nanjing Institute of Geology and Palaeontology, Chinese Academy of Sciences
Deutsche Zusammenfassung
Die Schwergewichte der Meere werden leichter: Perucetus colossus erreicht nicht annähernd das Gewicht eines Blauwals, geschweige dass er es übertrifft, und letzterer ist auch nicht ultra-groß
Aufgrund des Verhältnisses von Skelett- zu Gesamtmasse wurde das Gewicht des gigantischen paläogenen Wals Perucetus colossus auf 85 bis 341 Tonnen geschätzt, was dem Gewicht des Blauwals (Balaenoptera musculus) nahekommt und es sogar übertrifft. Die hohe Variabilität der Körpermasse führt zu einer Verringerung der für die analytische Genauigkeit erforderlichen Präzision und ist daher von geringem technischen Wert. Obwohl es noch viele Möglichkeiten für ein viel genaueres volumetrisches Modell gibt, wurde noch keines entwickelt, um die Methode robust zu testen. In einer späteren Arbeit wurde Perucetus auf 60 bis 70 Tonnen als wahrscheinlichste Schätzung herabgesetzt. Um diese Frage besser beurteilen zu können, haben wir in der bisher umfangreichsten Arbeit dieser Art Multiview-Profilskelette für Perucetus und andere große Meeressäuger erstellt. Dazu gehören die ersten genauen Rekonstruktionen einer Reihe von großen Meeressäugern. Perucetus wurde anhand der Proportionen der schwerfälligen pachycetinen Basilosaurier rekosntruiert. Quervergleiche und Versuche, das realistische Volumen des ausgestorbenen Wals zu veranschaulichen, lassen keinen Zweifel daran, dass der Holotypus von Perucetus nicht in die Kategorie der Schwergewichte unter den Walen fiel. Eine Länge von 15 bis 16 m und eine Masse von 35 bis 40 Tonnen entsprechen eher seiner bekannten Anatomie. Dieses Ergebnis wurde durch Neuberechnungen des Verhältnisses zwischen Skelett und Gesamtmasse bei großen pachyosteosklerotischen Meeressäugern bestätigt, was darauf hindeutet, dass die Methode bei ordnungsgemäßer Durchführung nützliche Schätzungen liefern kann. Obwohl ihre anfängliche Größenzunahme bemerkenswert schnell verlief, erreichten die basalen Wale nur wenige Millionen Jahre nach der anfänglichen Entwicklung der vollmarinen Formen nicht die Größe eines Superwals. Die Entwicklung einer extrem großen Körpergröße von mehr als 50 Tonnen fand erst im späten Neogen statt. Der größte Wal aller Zeiten, der Blauwal, ist wahrscheinlich nicht größer als ~30 m und 200 Tonnen. Es wird betont, dass anatomische Kenntnisse, die in technische Volumenmodelle umgesetzt werden, das wichtigste Mittel zur Wiederherstellung der Masse ausgestorbener Organismen sind.
Schlüsselwörter: Körpergewichtsschätzung, Basilosauride, Wale, Wasserverdrängung, grafische Doppelintegration, Skelettrekonstruktion
Translator: Eva Gebauer
Resumen en Español
Recortando aún más los pesos pesados marinos: El Perucetus colossus ni se acercaba, ni mucho menos superaba, el tonelaje de las ballenas azules y éstas últimas tampoco están ultradimensionadas
Extrapolando a partir de la relación esqueleto/masa total, se ha estimado que la gigantesca ballena del Paleógeno Perucetus colossus pesaba entre 85 y 341 toneladas, lo que la aproxima e incluso hace superar a la ballena azul (Balaenoptera musculus). Una variación tan grande de la masa corporal carece de la precisión necesaria para la exactitud analítica y por tanto no tiene valor técnico. A pesar de los abundantes restos para un modelo volumétrico mucho más preciso, no se realizó ninguno para probar con solidez el procedimiento. En un artículo posterior se redujo la masa de Perucetus a entre 60 y 70 toneladas como la estimación más probable. Para evaluar mejor la cuestión, hemos producido esqueletos de perfil multi-vista para Perucetus y otros grandes mamíferos marinos en el mayor esfuerzo de este tipo realizado hasta la fecha. Se trata de las primeras restauraciones precisas de grandes mamíferos marinos. Perucetus se ha restaurado utilizando las proporciones de los basilosaurios paquicetinos de huesos pesados. Las comparaciones cruzadas y los intentos de ilustrar el volumen realista de la ballena extinta no dejan lugar a dudas de que el holotipo de Perucetus no alcanzaba la categoría de cetáceo pesado. Una longitud de 15 a 16 m y una masa de 35 a 40 toneladas están más en la línea de lo conocido para su anatomía. Este resultado fue confirmado por nuevos cálculos de las relaciones esqueleto/masa total en grandes mamíferos marinos paquiosteoscleróticos, lo que sugiere que el método puede producir estimaciones útiles si se lleva a cabo correctamente. Aunque su expansión inicial de tamaño fue notablemente rápida, los cetáceos basales no alcanzaron dimensiones de superballena en tan sólo unos pocos millones de años después de la evolución inicial de las formas totalmente marinas. La evolución de un tamaño corporal extremadamente grande, superior a las 50 toneladas, no se produjo hasta finales del Neógeno. No es probable que la ballena más grande de todos los tiempos, la azul, supere los ~30 m y las 200 toneladas. Se subraya que el conocimiento anatómico traducido en modelos volumétricos técnicos sigue siendo el medio más crítico para establecer la masa de organismos extintos.
Palabras clave: estimación de la masa corporal, basilosaurios, cetáceos, desplazamiento de agua, doble integración gráfica, reconstrucción esquelética
Traducción: Juan Antonio Pérez Claros. Profesor Titular del Dpto. de Ecología y Geología
Fac. de Ciencias. Universidad de Málaga
Résumé en Français
In progress
Translator: Denis Audo. Centre de Recherche en Paléontologie - Sorbonne Université or Vincent Perrier, Université Lyon.
Vincent Perrier, Maître de Conférences Université Lyon 1
Greek
Περαιτέρω περικοπή των θαλάσσιων βαρέων βαρών: Το Perucetus colossus δεν έφτασε κοντά, ούτε ξεπέρασε, το βάρος των γαλάζιων φαλαινών, οι οποίες δεν ήταν υπερμεγέθεις
Μέσω παρέκτασης από τις αναλογίες σκελετού/συνολικής μάζας, η γιγάντια παλαιογενής φάλαινα Perucetus colossus υπολογίζεται ότι είχε μάζα από 85 έως 341 τόνους, πλησιάζοντας και μάλιστα ξεπερνώντας τη γαλάζια φάλαινα (Balaenoptera musculus). Μια τόσο μεγάλη διακύμανση στη μάζα σώματος στερείται την ακρίβεια που απαιτείται για την αναλυτική ακρίβεια και επομένως δεν έχει τεχνική αξία. Παρά τα άφθονα υπολείμματα για ένα πολύ πιο ακριβές ογκομετρικό μοντέλο, δεν παρήχθη κανένα για ισχυρή δοκιμή της διαδικασίας τους. Μία επόμενη εργασία μείωσε την κλίμακα του Perucetus στους 60 με 70 τόνους ως την πιο πιθανή εκτίμηση. Για να αξιολογήσουμε καλύτερα το ερώτημα αυτό, δημιουργήσαμε σκελετούς προφίλ πολλαπλών προβολών για Perucetus και άλλα μεγάλα θαλάσσια θηλαστικά στην πιο εκτεταμένη τέτοια προσπάθεια μέχρι σήμερα. Αυτές περιλαμβάνουν τις πρώτες ακριβείς αποκαταστάσεις ορισμένων μεγάλων θαλάσσιων θηλαστικών. Το Perucetus αποκαθίσταται χρησιμοποιώντας τις αναλογίες παχυκετινών βασιλοσαύρων με βαριά οστά. Οι διασταυρούμενες συγκρίσεις και οι προσπάθειες απεικόνισης του ρεαλιστικού όγκου της εξαφανισμένης φάλαινας δεν αφήνουν καμία αμφιβολία ότι ο ολοτύπος του Perucetus δεν έφτασε στην κατηγορία βαρέων βαρών των κητωδών. Ένα μήκος από 15 έως 16 μέτρα και μάζα 35 έως 40 τόνων είναι περισσότερο σύμφωνο με τη γνωστή ανατομία του. Αυτό το αποτέλεσμα επιβεβαιώθηκε από επανυπολογισμούς των σχέσεων σκελετικού/ολικής μάζας σε μεγάλα παχυοστεοσκληρωτικά θαλάσσια θηλαστικά, γεγονός που υποδηλώνει ότι η μέθοδος μπορεί να παράγει χρήσιμες εκτιμήσεις εάν διεξαχθεί σωστά. Αν και η αρχική τους επέκταση του μεγέθους ήταν εξαιρετικά γρήγορη, τα βασικά κητώδη δεν έφτασαν σε διαστάσεις σούπερ φάλαινας μόλις λίγα εκατομμύρια χρόνια μετά την αρχική εξέλιξη των πλήρως θαλάσσιων μορφών. Η εξέλιξη του εξαιρετικά μεγάλου σωματικού μεγέθους που ξεπερνούσε τους 50 τόνους δεν συνέβη μέχρι το τέλος του Νεογένους. Η μεγαλύτερη φάλαινα όλων των εποχών, η γαλάζια, δεν είναι πιθανό να ξεπεράσει τα ~30 μέτρα και τους 200 τόνους. Τονίζεται ότι η ανατομική γνώση μεταφρασμένη σε τεχνικά ογκομετρικά μοντέλα παραμένει το πιο κρίσιμο μέσο για την αναπαράσταση της μάζας εξαφανισμένων οργανισμών.
Λέξεις-κλειδιά: εκτίμηση της μάζας του σώματος, βασιλοσαύριδες, κητώδη, μετατόπιση νερού, γραφική διπλή ενσωμάτωση, αναπαράσταση σκελετού
Translator: Evangelos Vlachos
Polski
In progress
Translator: Krzysztof Stefaniak or Anna Żylińska
Russian
Дальнейшее сокращение разнообразия морских тяжеловесов: Perucetus colossus не приблизился, а тем более превысил тоннаж синих китов, и последние также не являются сверхбольшими
Экстраполируя соотношение между скелетом и общей массой, было установлено, что гигантский палеогеновый кит Perucetus colossus имел массу от 85 до 341 тонны, приближаясь и даже превышая соответствующие значения для синего кита (Balaenoptera musculus). Такой большой вариации массы тела не хватает точности, необходимой для анализа, поэтому она не имеет технической ценности. Несмотря на то, что осталось много элементов скелета для построения более точной объемной модели, ни одна из них не была создана для дальнейшего тестирования. В этой статье предлагается ограничить массу тела Perucetus до 60–70 тонн, поскольку такая оценка наиболее вероятна. Чтобы лучше оценить этот вопрос, мы изготовили многоракурсные профильные скелеты Perucetus и других крупных морских млекопитающих в самой масштабной попытке на сегодняшний день. К ним относятся первые точные реконструкции ряда крупных морских млекопитающих. Perucetus восстановлен с использованием пропорций пахицетиновых базилозавров, имевших тяжелые кости. Перекрестные сравнения и попытки проиллюстрировать реалный объем вымершего кита не оставляют никаких сомнений в том, что голотип Perucetus не достиг категории тяжеловесов среди китообразных. Длина от 15 до 16 м и масса от 35 до 40 тонн больше соответствуют его известной анатомии. Этот результат был подтвержден перерасчетом соотношения скелета и общей массы тела у больших пахиостеосклеротических морских млекопитающих, что свидетельствует о том, что метод может дать полезные оценки, если его использовать должным образом.
Хотя первоначальное увеличение размеров китообразных было удивительно быстрым, базальные киты не достигли размеров суперкитов всего через несколько миллионов лет после начала эволюции полностью морских форм. Эволюция очень большого тела, превышающего 50 тонн, не происходила до позднего неогена. Самый большой кит всех времен, синий, вряд ли превысит 30 м и 200 тонн. Подчеркивается, что анатомические знания, реализуемые в технических объемных моделях, остаются важнейшим средством восстановления массы вымерших организмов.
Ключевые слова: оценка массы тела, базилозавриды, китообразные, вытеснение воды, двойное графическое интегрирование, восстановление скелета.
Translator: Leonid Voyta
Ukrainian
Подальше скорочення різноманіття морських важковаговиків: Perucetus colossus не наблизився, а тим більше перевищив тоннаж синіх китів, і останні також не є надвеликими
Екстраполюючи співвідношення між скелетом і загальною масою, було встановлено, що гігантський палеогеновий кит Perucetus colossus мав масу від 85 до 341 тонни, наближаючись і навіть перевищуючи відповідні значення для синього кита (Balaenoptera musculus). Такій великій варіації маси тіла бракує точності, необхідної для аналізу, тому вона не має технічної цінності. Незважаючи на те, що залишилося багато елементів скелета для побудови більш точної об’ємної моделі, жодна з них не була створена з метою подальшого тестування. У цій статті пропонується обмежити масу тіла Perucetus до 60–70 тонн, оскільки така оцінка є найбільш вірогідною. Щоб краще оцінити це питання, ми виготовили багаторакурсні профільні скелети для Perucetus та інших великих морських ссавців у наймасштабнішій на сьогоднішній день спробі. До них належать перші точні відновлення низки великих морських ссавців. Perucetus відновлено з використанням пропорцій пахіцетинових базилозаврів, що мали важкі кістки. Перехресні порівняння та спроби проілюструвати реалістичний об’єм вимерлого кита не залишають жодних сумнівів у тому, що голотип Perucetus не досяг категорії важковиків серед китоподібних. Довжина від 15 до 16 м і маса від 35 до 40 тонн більше відповідають його відомій анатомії. Цей результат було підтверджено перерахунками співвідношення скелета і загальної маси тіла у великих пахіостеосклеротичних морських ссавців, що свідчить про те, що метод може дати корисні оцінки, якщо його використовувати належним чином. Незважаючи на те, що початкове розширення розмірів було надзвичайно швидким, базові китоподібні не виросли до розмірів суперкитів лише за кілька мільйонів років після появи повністю водних форм. Еволюція надзвичайно великого тіла, що перевищує 50 тонн, не відбувалася до пізнього неогену. Найбільший кит усіх часів, синій, навряд чи перевищить ~30 м і 200 тонн. Підкреслюється, що анатомічні знання, втілені в технічних об’ємних моделях, залишаються найважливішим засобом відновлення маси вимерлих організмів.
Ключові слова: оцінка маси тіла, базилозавриди, китоподібні, витіснення води, графічне подвійне інтегрування, відновлення скелета.
Translator: Oleksandr Kovalchuk
